Чому ти досi, дiвчинко, в сльозах?

І.Ворошилюк, Українська Трансформація, скрипка соло,
Квартирники при свічках, Київ

Чому ти досі, дівчинко, в сльозах?
Чому ридма ридають диво-очі?
Чому слова німіють на вустах?
Чом горлицею серденько туркоче?

Чому ти досі, дівчинко, в сльозах,
Що заливають мрії, сни і дійсність?
Чому тримаєш птаха у руках?
Чому не відпускаєш, чом не звільниш?

Чому ти досі, дівчинко, в сльозах?
Чому ти засіваєш болем долю?
Чому рахуєш в полі горопах?
Чому себе не випустиш на волю?

Чому ти досі, дівчинко, в сльозах?
Що у життя встромляються ножами?
Чому гойдаєш, мов дитину, страх?
Чому ти не літаєш над світами?

Чому ти досі, дівчинко, в сльозах,
Невиплаканих ріках і потоках?
Чи то – твій вибір? А чи то – твій шлях?
Ідеш по струнах… Тішишся в оброках…

Чому ти досі, дівчинко, в сльозах,
Що ллються крізь думки твої і тіло?
Чому ховаєш тугу у піснях?
Чому не розправляєш білі крила?

14.05.2017


Рецензии