А моє кохання білою зорею
Лине понад садом, вабить людський зір.
А моє натхнення світить над землею –
Потім спочиває у підніжжя гір.
А моя тривога журавлем крилатим
Швидкість набирає і злітає в вись,
А моя надія полотном строкатим
Небо покриває, мов дуга. Дивись!
А моя зневіра чайкою над морем,
А солодка мрія – солов’їв пісні,
З ними ми щоночі про оте говорим,
Що пізніше бачу у солодкім сні.
А мої печалі – ґави серед поля,
А веселі днини – промені з гори.
Два крила шовкові – це, напевно, доля,
Спогади ж про тебе – темні вечори.
А мо кохання б лою зорею
© Copyright: Ольга Гала, 2017
Свидетельство о публикации №117051510211
Свидетельство о публикации №117051510211
Рецензии