Тримай в обіймах, та не відпускай.
Зігрій мене ти біля свого серця.
Нехай вже тим розлукам стане край.
Нехай зв'язок із ними розірветься.
Бо як ти їдеш, то мені болить.
І спокою ніде я не знахожу.
Душі струна так жалібно бринить.
Та я без тебе жити вже не можу.
Така то мука, як тебе не бачу.
Аж серце розриває на шматки.
Та буде зустріч, то я передбачу.
Тож ти для мене як життя ковтки.
Ти обіймай, до серця притискай.
Немає місця кращого у світі.
Тримай коханням, і не відпускай.
Та ж ми з тобою долей оповиті.
Тримай...
© Copyright: Светлана Кузьменко3, 2017
Свидетельство о публикации №117051408465
Свидетельство о публикации №117051408465
Рецензии