воспоминания детства
Чому так часто, я й не знаю,
Уже ж минуло скільки літ,
У снах так часто повертаю
У той, солодкий, дивосвіт
Де залишилося далеке:
Заквітчаний весною сад,
На лісі випарені глеки,
І безкінечний спів цикад.
Де під горою наче стрічка
В квітучих, тихих берегах,
З дитинства люба й рідна річка
Між верболозом у лугах.
Де в ніжно-весняній в обнові
Барвисто-сонячний розмай,
І тихі зорі бурштинові
І за селом дубовий гай,
Двір в чорнобривцях та нагідках
І мама, в клопотах завжди
Литовчиха, наша сусідка,
І борщ, зелений, з лободи
Ще хата, наша, часто сниться,
Уросла в землю до вікон,
І спориші біля криниці,
і рушники біля ікон
Курна дорога біля хати
А за дорогою ставок
А далі голубі блавати
Заполонили моріжок.
Витають спогади роками
А я босоніж по роках
Мандрую веснами, літами
У спогадах та у думках.
© Copyright: Уткин Евгений, 2017
Свидетельство о публикации №117051407342
Свидетельство о публикации №117051407342
Рецензии