забув... уже й по iменi не звеш... Вiра Лахута

Оригінал:


забув... уже й по імені не звеш
життям твоїм ковзнула світлотінню
о скільки зруйнувалось мрійних веж
скільки зітхань од гіркоти прозріння
скільки безликої одвічної жури;
о скільки радості вселенської святої
врізно'біч рвали вікодавнії вітри
з дороги окаянної крутої
© Віра Лахута


Переклад з української Світлани Груздєвої:


забыл…меня и не окликнешь ты
скользнувшую по жизни светотенью
о сколько башен рухнуло мечты
и вздохов сколь от горечи прозренья
извечная в желании добра
вселенская надежда и святая
её срывали вразнобой ветра
с дороги окаянной что крутая…


Рецензии
Переклад удался!

Вадим Константинов 2   13.05.2017 13:48     Заявить о нарушении
Дякую, Вадиме, що визнав переклад - вдалим!:)
Ніжно,
я

Светлана Груздева   13.05.2017 14:21   Заявить о нарушении