Побабчилось лице моє від зморшок,
Чоло, як поле, зорано рівця'ми...
А молодість, немов коти-горошок,
Втопилась в Леті, ставши кружельцями...
Похилий вік - сполучення жахливе.
Чи звикне розум до таких обставин?
Жилаві руки і волосся сиве...
І настрій, - наче збіглий каторжанин.
Як громовиця вда'рила небесна,
Як землетрус...ввійшла у долю старість.
Її я не чекала, якщо чесно,
Бо кажуть люди, що вона - не в радість.
Та де подіти про'житії ро'ки,
Коли вже півстоліття за плечима...
Життя закони - добрі і жорстоки:
Народження...і смерть... - перед очима.
Краса обличчя - це не так важливо,
Краса душі' - багато важливі'ша.
Від дзе'ркала ховаюсь боязливо,
Дивитися не можу в нього більше.
Чи у шухляду метрику сховати,
Щоб не нагадувала вік віджилий?
Хоч трохи приголомшена від дати,
Та тішусь, бо навколо світ - ще білий.
12/05/17/
похилий вiк на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2017
Свидетельство о публикации №117051303857
Свидетельство о публикации №117051303857
Рецензии
Очень классно владеете украинским слогом и рифмой. Приятно видеть "здравую" землячку. Дерзайте. Вы мне нравитесь. Творческих успехов.
Виктор Перепёлка 2 17.05.2017 21:46 • Заявить о нарушении
Виктор Перепёлка 2 17.05.2017 21:46 • Заявить о нарушении
Стараюсь оправдывать доверие своих почитателей...
мова стала вторым родным языком...очень нравится её напевность...
извините, Виктор, а землячка...это где? я же - русская хохлушка.
с улыбкой,
Любонька 19.05.2017 20:17 Заявить о нарушении
мова стала вторым родным языком...очень нравится её напевность...
извините, Виктор, а землячка...это где? я же - русская хохлушка.
с улыбкой,
Любонька 19.05.2017 20:17 Заявить о нарушении