Скільки в світі людей проклинають судьбу,
кажуть щастя немає, й життя вилітає в трубу,
себто зраджує, ніби, удача усіх. Тане в дим.
Справу цю я для себе давно прояснив.
Слава прийде до тих, хто не прагне клейнод,
лаври знайдуть лиш ті, хто собі не шука нагород,
Гроші падають з неба для тих, хто не жде що є сил,
що в друкарський верстат перейде небосхил.
А удача не винна нікому нічого, ніяк взагалі, -
Зрозумієш, - вона поцілунок зоставить на твоїм чолі.
І любові чекати не треба, вона не трамвай.
Йди назустріч. Розчавить - ти знову вставай.
Йди й не думай, що долі пізніше заплатиш авжеж.
Щастя твоє - в тобі, пошукай - неодмінно знайдеш.
переклад вірша з Інету
Щастя
© Copyright: Петр Скорук, 2017
Свидетельство о публикации №117051302198
Свидетельство о публикации №117051302198
Рецензии