Пакетик з сушкою...

*   *   *
              Господу Слову присвячується
Пакетик з сушкою
носив за вушко –
все що міг дати
    Усюдисущий –
світло
весні світлоімущій...

А понад цим –
все ішло лавами
все Бога славити!

Синню конклавило –
славило! славило!

Вся ось – весна!
Вся вись –
преславная!
Славимо! Славимо!! Славимо!!!

Носив за вушко –
пакетик з сушкою –
ні не голодний
радше присутній
слав я слова
і з слів – послами!
Славимо! Славимо!! Славимо!!!

Серце сколихнуте
дух сколихнувся б!
Тільки над сушею –
синь ця –
посутня!!
Серце заплаче
в червонім – уші...
Слабимось? Пастимем!
Слався! Воскрес Бог!
Славимо! Славимо!! Славимо!!!

Усюдисущий! –
     світло
     весні
світлопитущій...
Патли мої
обів’єм чи
розплавимо?
Голови в синь!
Ми славимо! Славим! Прославимо!!!

Усе Боже – в своїх орбітах!
І це слава для світу.
Люди й речі – в своїх орбітах –
ось ця пісня в польоті
     від Слова
     й до світу.
Синь прославимо –
у с е   тягнеться
       весняними м’якими
                лапками –
Бога славимо
й Слово Бога прославим –
з Неба й землі!
Славимо! Славимо!! Славимо!!!