Чомусь так дивно хочеться пісень –
не тих, що є, а тих, яких немає.
І ті, яких нема, я відчуваю:
вони щоноти мій будують день.
Напевне – це лише мої пісні.
Лише мої – глибинні, особисті.
І кожен у душі кохає пісню.
І кожному – своя. Моя – мені.
Вона – найкраща, пісня та моя.
Так хочеться із кимось заспівати.
Із кимось заспівати – що кохати.
А без любові не співаю я...
Чомусь так дивно хочеться пiсень
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117051200873
Свидетельство о публикации №117051200873
Рецензии