Живу ось тут немов в раю,
До всього пильно придивляюсь,
Не маю в серці ні жалю,
Зі злиднями сама змагаюсь.
Я сіра, мовби тінь іду,
У мене щелепи міцні,
Шукаю поглядом їду,
І очі дуже так сумні.
Цей ліс~мій храм,Я тут св*ята,
Мої вовчата будуть жити,
Зелена травонька м*яка,
Мене не зможете зловити,
Я тут закон!!! геть всі бо з*їм!
Лиш ти залишся на хвилинку,
Тобі дозволю те, що заборонено усім,
Ходім зі мною у глибинку.
Тебе унюхала, ти мій,
Жадання очі підіймаю,
Ось так почнем з тобою бій,
Хоча тобі в цьом підіграю.
Ти переможець, все, гаразд,
Стаю для тебе так слухняна,
Подивимось що бій нам дасть,
Від щастя мовби з крові п*Яна.
Ось час прийшов, дивись вони,
Такі маленькі і сіренькі.
Швиденько стануть в тім вовки,
Мої вовчата так гарненькі.
Живу ось тут немов в раю
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117051205664
Свидетельство о публикации №117051205664
Рецензии