Один добрий друже потішає,
Інший від чогось зупиняє,
Третій на гріх штовхає,
А четвертий так лякає.
Геть від мене! добрі люди,
Ви завжди є, є усюди,
Втом порада так потрібна,
Якби стати йому рідна.
Щоб мене він все ж побачив,
І собой мене віддячив,
Ні, багато непотрібно,
Його зустрічаю хлібно,
На рушник мене не кличе,
Як побачить тіка аж свищє,
Я за ним: куди коханий?
Повернися мій жаданий!;
А він зна тіка, тіка,
Ось любов яка лиха.
Один добрий друже пот ша
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117051205070
Свидетельство о публикации №117051205070
Рецензии