Долі...долі... Зтихли бурі.
Хмари чорні,сірі-хмурі.
Вітер гонить їх далеко...
Відтепер. Була ж бо спека.
Сонце сяяло не раз...
Грозовий віднині час.
Грім гремить,та блискавиця...
Миготить. Блискотять лиця.
У прохожих що ідуть...
Добрі люди! В добрий путь!
Вам в житті пройти негоду,
Оминати хвилі броду.
Ніг своїх не намочить.
Вас не варто майбуть вчить.
Та й самій у брід не лізти.
Долі,долі... Нині чисті.
Світлі,мов вишневий цвіт...
Долі й душі... Цілий світ.
(Понкратова.О.В.)
Зтихли бурi
© Copyright: Лена Грама, 2017
Свидетельство о публикации №117051203466
Свидетельство о публикации №117051203466
Рецензии