Згадай мене коли над світом сходить
Ранкова в небі сяюча зоря.
А з нею память хай тобі приходить
Як палко лиш тебе кохала я.
Згадай коли ясне проміння сонця,
Осяє луки, доли і поля
І лине подих вітру у віконце.
А в памяті нехай залишусь я.
Згадай мене коли жара неждана
Покриє все кругом і не спадає,
Для тебе стану джерелом бажанним,
Водою свіжою, усіх що напуває.
Згадай мене, коли закриєш очі,
Щоб відпочити та поринути у сни...
Я ж буду снитися тобі щоночі,
Щоб дарувати усмішку весни.
Нехай в думках я буду щохвилини
І память хай про мене не вмирає,
Моє кохання все до тебе лине
Воно з тобою лише не згасає.
Згадуй мене
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2017
Свидетельство о публикации №117051210942
Свидетельство о публикации №117051210942
Рецензии