Сонет 147 из цикла Шекспир по иному

«Любовь – недуг…»
Вильям Шекспир. Сонет 147

Любов – недуга. Від неї ліків не буває.
В житті своєму це перевірив кожний.
Тоді лиш трохи  вилікуватись можна,
Якщо угамувати пристрасть, що буяє.

Любов – мов сонце. Осліплюючий промінь жару
У час вечірній спалити  навіть може.
Душа від цього з пораненою схожа,
Бо,  закохавшись,  в тенета потрапляєш  чару.

Ускладнення від опіків не легко лікувати,
Зарубцювалась щоб на серці рана.
Той, хто в літах, закоханий не рано,
Тому даремно від хвороби  щось приймати.

Видужувать  мені   нема  бажання,
Любов завжди -  натхнення, покликання.


Рецензии