Тоб

Боже, як то ми станем
до дна світоокеану?
Птахи ми...
плачем
крізь Тебе бачим
перлини падають
безнастанно

Птахи ми
вечірньої
синівсько-дочірньої
з темінню битви
що й настане

Птахи ми
воскресни жданий
мов Сонце із океану
риби воскресають
і їм неясно
ні пити ні ясти
сльози перли згортаєм
світовому океану


Рецензии