Лихо вiд волi

Скрутно...
Нечутно за декілька кроків
дихання міста, де ходить весна...
Юна, прозора, наскрізь шалапутна...
Тільки й мороки - одна і одна...
Тихо...
За стріху чіплятись не треба!..
Місяць це місце ще вранці придбав.
Бійся бажання, що сховане в лихо
сьомого неба, якого не знав...
Мліла...
За білим благати вже пізно....
Подорож тішить відтінками мрій.
Тільки й лишились надірвані крила
в лапах залізних ченців і повій...


Рецензии