Любов грози

На тобі, лілеє, за те,
На тобі. луже-брате, за те,
На тобі, брате в чорнім, за те,
Що мені його любов цвіте...

На тобі, лілеє, бо це дивно і скрізь –
На, луже, з неба – реп! –
тобі – й трісь!!
На, отче, дар на твоє золоте...
Бо в мені його любов цвіте...
 
На поле боже – злива, злива й вогонь!
На ж бо, Я дивно люблю його:
Ось він – потанцюю на плечах
в кого!
Реп і трісь!! –
з неба донизу Вогонь!

Чує серце, скаже Моя любов!
Страшна спека –
а трудивсь! молив!..
Ніхто мене шкірою так не пив!!
І грозу не вписав в Дух і кров...

Олух віку пройшов, і вік пройшов –
А після всього одна чиста даль...
Піснею Тройці збувся б Рільке –
вставити б вертикаль,

Все може саме Небесна Любов...

12.06.2007, жахлива спека, гроза


Рецензии