"Да, это правда: где я ни бывал..."
Вильям Шекспир. Сонет 110
Зізнаюсь, каючись, що зраджував я все ж,
Удавано правдиву думку викривляв.
Новою пристрастю минувшу ображав,
З торгівцем почуттів бував я схожий теж.
Траплялось, що на вірність так дивився я,
Немов на архаїзм, не модним котрий став.
Та в помилкових діях швидко я пізнав,
Що ти найкраща від усіх, любов моя.
Прийми ж мою любов, немає їй кінця,
Лише тобі віддав свої я почуття.
Я буду до закінчення свого життя
Поблизу рідного іконного лиця.
Як і раніше, тобі я знову повторю:
Богиня ти любові, з тобою я в раю.
Сонет 110 из цикла Шекспир по иному
© Copyright: Леонид Ружинский, 2017
Свидетельство о публикации №117051110454
Свидетельство о публикации №117051110454
Рецензии