Життю дивуэмося щоранку...
Сьогодні літо, а завтра осінь
Зникають ночi аж на свiтанку...
А ми у Бога все щастя просим...
Здоров'я близьким, та нам терпіння
І розуміння у рідних просим...
Людину Бог то створив такою
Недосконалою навiть досi...
Та поселив то у нашім серці
Любові дар, та бажання щастя...
Усе зумiэмо перенести...
Якщо кохаэмо..все нам вдастся...
Шукати радості у простому
Радіти веснам так як i зимам...
Не пiдкорятися лишь одному
Грiху...й противитися щоднини...
Коли здорові всi наші діти,
Коли цвітуть всi весною вишні,
Ми можем свiтом заволодiти!
Усiм майбутнiм..усiм колишнiм...
І рідні очі таки сміються,
Що хочеш світ ти весь обійняти!
З обличчя щастя роси нап'ються...
Щоб цінувати й цілувати...
Дощ і веселку щоб зустрічати
Повагу й вдячність вiддати Богу...
Все що даэ нам, щоб помiчати,
I щиро дякувати за пiдмогу...
Наше життя...
© Copyright: Зоя Войтович, 2017
Свидетельство о публикации №117051000158
Свидетельство о публикации №117051000158
Рецензии