З його голосом...

"З його голосом..."


З його голосом
можна зрівнятись Афону
горомовчанням...
Його гласом впадають води
в ясність,
Диким брасом в ущелинах
вітри клечанять...

Її ікони плачуть, говорять,
В містах мовкнуть нараз
гучні динаміки
Не можуть наблизитись
до Її родової Динаміки,
Шал його переконливий
як горе!
Про зло всі хочуть!!—
а ці в любові...
про любов
говорять...

Скид!
Заб’ються унітази!! унітази!!
Замало не
тріснула форма! Норма!
Гордих універсальні бази...
Куди гордих??
В 23 таке городив —
нікому на вуха не налазе!

 «Можна з’єднатись —
технічним зв’язком —
технічним і лише —
з технонами...»

Ніхто не в змозі заперечить Її
океанну Динаміку!
нам аби скрутить, зрівнять,
запалубить — сто поем! —
хвилі швидше здіймуться горами!
горами!
Так і природа! у них заговорить...

Її голосом — вод упадання в ясність
І його голосом —
ущелинам вітру клечання
Вони можуть дозволити собі —
чи бачено! — мовчати...
З їх мовчанням —
ніщо не може зрівнятись!..

Схоже, вирішили один одному
ніби піддатись...
це викликає навіть неодружених мовчання
все і всіх мовчання...
бо що після Неї можна казати???..

Бог —
страшна Динаміка.

Син-Бог — улюблений Початок.