В н виконав свою роботу
I у відведений свій час
У тиху травневу суботу
Незримим кроком пішов од нас.
Лишивши тіло нам на згадку
Душею вирушив в політ,
Піддавшись зверхньому порядку
До Бога полетів услід...
Що на Землі – тепер байдуже
До нових обріїв пішов (не жди),
Але твою Любов ми, друже,
В собі носитимем завжди.
Пішов од нас... Ми всі i кожний
Осиротіли на віки.
Надалі жити ми спроможні,
Враховуючи недоліки.
Усе нароблене тобою
Ми виконаємо, як заповіт:
Розладдя, гомін між собою
Припинем через стільки літ...
10 мая 2014 года
Свидетельство о публикации №117050800954