Леонид Талалай. Адриатика

                Джуро Видмаровичу

О тебе я расспрашивал Джуро
ВидмАровича* -
тебя ближе узнать захотелось сильней,
и в мечте ты моей голубела, как марево,
ты белела ветрилами кораблей.

И Дубровник белел, словно праздник Пасхальный,
как белел за Марулича**,
как белеет и далее
где-то там...где-то там...как за краем земли,
не найдут там причала мои корабли.

Я тянусь ещё к небу вечернею тенью,
хоть уже листопад и в глазах аж рябит,
и над садом летит паутина осенняя,
из клубка Ариадны...но порвана нить.

Так прощай, Адриатика. Ты ностальгия
по мечте, что погасла с годами. Аминь.
Обращусь, как Марулич, я к деве Марии -
а в очах её синь, твоя чистая синь.

                *Джуро Видмарович - хорватский
                поэт, перевёл на хорватский язык
                много произведений украинских поэтов
                и прозаиков.( Л.Т.)
                **Марулич Марко (1450-1524) - один из
                выдающихся хорватских поэтов эпохи Возрождения,
                автор стихотворения-молитвы "Дева Мария".(Л.Т.)

                Адріатика
                Джуро Відмаровичу

Я про тебе запитував Джуро
Відмаровича,
переклав я про тебе десятки рядків,
ти в уяві моїй голубіла, як марево,
та біліла вітрилами кораблів.

І Дубровник білів,ніби день Великодній,
як білів за Марулича,
як біліє сьогодні
десь далеко, на іншім краєчку землі,
де не знайдуть причалу мої кораблі.

Ще тягнуся до тебе вечірньою тінню,
хоч уже листопад і в очах мерехтить,
і над садом летить павутиння осіннє,
із клубка Аріадни обірвана нить.

Прощавай, Адріатико. Ти - тільки мрія,
що змарніла з роками і зникла. Амінь.
Та звернусь, як Марулич, до діви Марії
і в очах її бачу твою голубінь.