Любові дива і жук
Ясен згадав: під корою терпко;ю
він білий і гарний —
й пішов за обрій
комашки і джмелики, мабуть, згадать
домоглись, що вони дуже добрі
і в прощальнім назначенні знаком
знялись й полетіли
і пішли ген за обрій
імператорські рябчики — диво-лілеї —
було прямо написано в них —
ті серцем й злетіли за обрій
золотисті і білі лілеї —
Бог із нею, з красою —
також серцям йти за обрій?
постриваймо, а я що?
в себе вдивлятимусь — всі ж навколо
то раптом здіймуться серцями
в прощальному значенні — точно всі
всі єсьми добрі?
та я затужу
і от побіжу
і вертатиму...
«...а, — сказав якийсь спино-зелений
спиною жук, — не по смерть це:
ти вернися як слід
до початку — Їй в серце...»
28.07.2005
Любов дива жук
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117050808136
Свидетельство о публикации №117050808136
Рецензии