Не обiймай мою печаль...

Наталья Кислощук
Не обіймай мою печаль очима
І не торкайся серця із даля...
Ти озирнись! - за нашими плечима,
В холоднім сірім попелі земля...

І хай сьогодні знов квітує травень,
Та...той наш травень - в душу не впущу!
Цвітуть сади...рясніють буйно трави,
А я чекаю, як земля, дощу...

Я люблю грозові великі краплі,
Коли у зливу - блискавиці й грім,
Коли хмарини, наче сірі чаплі,
Пливуть поважно в небі дощовім...

Мені дощі, немов бальзам до серця,
Вони найкращі ліки для душі...
Не переймайсь...кохання не вернеться:
Сьгодні непробачно ми чужі...

Сумна я нині... є на те причина:
Пішли літа...їх так нестерпно жаль...
Жорсткою стала ніжність самочинна...
Не смій!!!...мою тривожити печаль...


© Copyright: Наталья Кислощук, 2017
Свидетельство о публикации №117050803036
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Кислощук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Наталья Кислощук