Слова поета естетичні,
Палкі та щирі, феєричні…
Але бажання сіє гріх,
І де розумному поріг,
Коли надія фантастична!?
Вона сказала: "Я змінилась".
Не знати, що у цих словах?
Моє натхнення припинилось.
Зникала блискавка в рядках:
Її таємина, знамення...
Той хлопець, що за нею йшов,
Втрачав надію й вірив знов:
Та часом він згорнув війну...
Чому, не знаю, не збагну?
Застигло на губах: "Люблю".
Не знати, що у цих словах?
© Copyright: Алексей Трибус, 2017
Свидетельство о публикации №117050812103
Свидетельство о публикации №117050812103
Рецензии