Марні зусилля -
надати життю форми,
покласти себе на поличку поряд із іншими,
вдягнути їх уніформу.
Посміхаюся здебільшого.
Давно вмерзла в кубик льоду -
і нема коктейлю, щоб в ньому розтанула.
Десь кудись чиїсь польоти,
а я збираю себе по гранулах.
І намагаюся хоч би в чаї
Розчинитися, а вітер бузок качає.
І сльози не підсолоджують
і не підсолюють навіть.
Немає у чашках напоїв,
Немає кому зрадить.
07.05.2017
The lost thing
© Copyright: Бобруша Вонякина, 2017
Свидетельство о публикации №117050700972
Свидетельство о публикации №117050700972
Рецензии