Ласка, разум небес, мощь и сила воистину Божья!..

***
Ласка, разум небес, мощь и сила воистину Божья!
Не могу без Неё, не могу без Неё, без Неё – всё ничтожно!

Без Неё – ничего,
Мир для сердца – чужбина и бремя, –
Отдает сердце только во сне Она,
Дивное время!

От тебя ничего мне, богиня, не надо, не надо
Дай лишь сердце любить Твоё на небе под звездопадом.

Прилети, моё сердце, раскинь серебристые крылья,
Пелена наши звёздные очи и мысли закрыла.

Прилети, моя птица, на сердце ко мне, как под крышу,
Сердце видит миры, сердце Бога великого слышит.

Прилети, когда спит голова и не видит, не чует,
Пробеги, словно молния в небе, – и в сердце родном заночуешь.

Звезды, души, сердца породнились – ты можешь на это сердиться,
Но любовь не предаст, не обманет – как небо не выгонит птицу

(перевод Ивана Лужина, Киев)

*  *  *
Ласко, розуме неба, снаго, сило праведна Божа!
Я не можу без Неї, не можу без Неї, не можу!
Все без Неї — ніщо,
Світ для серця — чужина, чужина,—
Віддає серце тільки вві сні Вона,
Дивна година!

Та нічого, нічого від Тебе, богине, не треба,
Дай лиш серце любить Твоє в зірному-зірному небі.
Прилети, ясне серденько, на срібних променях-крилах,
Пелена наші голови й очі, як зорі, закрила.

Прилети, голубице, до серця мого поворкуєш,
Серце бачить світи, серце Бога великого чує.

Прилети, коли спить голова і не бачить, не чує,
Як втіка блискавиця і в рідному серці ночує.

Зорі, душі й серця наші — рідні, хоч сердься,
не сердься,
А не зраджує — серце одне, не обдурить лиш серце.