I хочеться моря, о, Боже, як хочеться моря

І хочеться моря, о, Боже, як хочеться моря –
хай буде хоч жовтим, хоч чорним, хоч синім, хай буде...
Здається, що море створили антонімом горя,
і саме тому так про море і мріється людям.

А я без людей – усамітнено – хочу на берег.
І вже на майбутнє закину у море монетку.
І всі почуття, як і хвилі, забудуть про нерви.
І морю, як другу, поплачусь у мокру жилетку.

А відстань... Щоразу найгірше у мріях – це відстань.
Аж сльози в очах, як побачиш чи море, чи гори...
І моря заради покинеш улюблене місто.
Лиш відстань – єдиний недолік кохання і моря...


Рецензии