Нехай на мене промінь твій впаде,
Ніжне, світле сонечко кохання,
І зникне місяць серп бліде,
Так чудове це твоє чекання.
Втом прокинеться навколо все,
Задзвинить і заспіва на гільці,
Кажуть що кохання це св*яте,
Байдуже в якому сталося це віці.
Щось мене приваблює в тобі,
Смуток геть біжить в твоїй появі,
Веселіш стають пісні мої,
Все змінилося в моїй уяві.
Це весна, вона дарує спів,
Це вона дарує почуття бурхливі,
Це вона дає на теє слів,
Мрії вмить стають доступні і можливі.
Нехай на мене пром нь тв й впаде
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117050706539
Свидетельство о публикации №117050706539
Рецензии