Чи то сонце так хмарами вкрилось?
Чи то ніч вже чорніє крилом?
Чи то серце моє зупинилось,
Так сумує за рідним селом...
Наче люди навколо,й багато...
І робота,й здоров'я -все є.
Але тягне до рідної хати,
Там , де навіть повітря своє.
Там, де смачно, і тепло, і добре.
Там, де рідні лунають пісні.
Там, де зими тривають не довго,
А скоріш поступають весні.
Як зібрати докупи хвилини?
Де знайти серед справ вільні дні?
Щоб побачити знову родину
Наяву, а не тільки ві сні...
Наче путами стягнуто тіло,
Наче мрії мої в кайданах...
Якби сил вистачало - летіла б
Я до рідного краю ,як птах...
Туди, де добре...
© Copyright: Наталья Бурлай, 2017
Свидетельство о публикации №117050705697
Свидетельство о публикации №117050705697
Рецензии
Дуже гарно і щиро написано.
Мабуть всім хто далеко від дому хочеться летіти на крилах до рідної домівки, де пахне хлібом і чорнобривцями.
Дякую за рідну мову.
З теплом.
Галина Би-Локур 10.03.2019 22:42 • Заявить о нарушении
Мабуть всім хто далеко від дому хочеться летіти на крилах до рідної домівки, де пахне хлібом і чорнобривцями.
Дякую за рідну мову.
З теплом.
Галина Би-Локур 10.03.2019 22:42 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.