Не мав мій дід ні чину, ні відзнак,
не кланявся ні зверхникам, ні кулям,
і тільки Бог один єдиний зна,
де він упав на тій війні, минулій.
Чарчина з куснем хліба на столі,
а поряд – похоронна і світлина.
І мовчазне єднання поколінь
у день, коли тобі стріляють в спину.
Комусь червоні маки – ордени,
медалями комусь – волошки в житі...
Онуки не вертаються з війни,
а їм діди заповідали жити.
9 Травня
© Copyright: Маслов Владимир, 2017
Свидетельство о публикации №117050609580
Свидетельство о публикации №117050609580
Рецензии
