Матусi

Якби можна було всі зірки пов'язати
і розставити їх на мольберті небеснім,
написала б я зорями слово "МАТИ",
візерунком палаючим, сонцем чудесним.

Крізь літа солов'їні і полум'я часу
лину я до твоєї криниці-душі,
без публічних комедій, краплиночки фарсу
піднесу всю любов на колінах тобі.

Твої ніжні і стомлені милі ці руки
загорну у вогнисті долоні свої,
мамо рідна моя, скільки горя та муки
ти знесла у своїм материнськім житті.

Твоє серце сповину туманом блакитним
і умию сльозами натруджені ноги,
огорну твою старість теплом оксамитним,
буду вічним я стражем твоєї дороги.

Коли я на шляхУ щораз спотикалась,
ти встигала підставить старанно плече,
коли я у житті щораз помилялась,
ти кидалась забрати вогонь, що пече.

Ти пробач, найрідніша, недоспані ночі,
ти пробач за всі кривди і болі, й жалі.
Я цілую твої ще заплакані очі,
я цілую натруджені руки твої.

Найцінніша матусе, тебе зрозуміла
лиш як матір'ю стала сама,
коли сонна рука материнська невміла
до грудей немовля піднесла.

Якби можна було всі зірки позбирати
й загорнути в вогнисті долоні свої,
написала б я зорями слово "МАТИ",
і ті зорі на крилах принесла б тобі.