Залунало щось дивними чарами,
Задзвеніло, піднялось увись,
Рознеслось аж під самими хмарами
І поплило по світу кудись.
То душа озивалася піснею,
Розливалась рікою у даль,
Розбивалася друзками інею,
Малювала тендітну печаль.
Розцвітала вкраїнськими мальвами,
Пахла степом і літнім дощем,
Промінилася кольору барвами,
І палала незримим вогнем.
В ній і радість, і сум озиваються,
В ній минуле й майбутнє в віках,
Небеса перед нею схиляються,
Коли пісня звучить на вустах.
Пiсня
© Copyright: Руслана Мандрищук, 2017
Свидетельство о публикации №117050409192
Свидетельство о публикации №117050409192
Рецензии