Щодня долаєш перешкоди,
Ідеш собі за роком рік.
В житті твоїм всі – пішоходи,
Такий собі «земний потік».
Хтось перейде твою дорогу,
І щезне тінню тихо в даль,
А хтось в душі вкладе тривогу,
Посіє смуток і печаль.
Хтось тихим гомоном озветься,
А хтось дзвенить, немов кришталь.
І шлях стрілою понесеться,
Й закрутиться, немов спіраль.
Живім для того, щоб любити,
Щоб вічності не загубить!
Живім для того, щоб не гнити,
Ловімо спрагло кожну мить!
Не відчай сійте в світ і темінь,
А дихаймо живим добром.
Серця гартуймо, наче кремінь,
Любов’ю, миром, а не злом.
Мов каменяр той, скелю б’ючи,
Будуймо, зводимо мости.
Щоби душевне світло ллючи,
Через віки перенести.
Життя це боротьба
© Copyright: Руслана Мандрищук, 2017
Свидетельство о публикации №117050408988
Свидетельство о публикации №117050408988
Рецензии