Лелекою я полечу у небо...

Лелекою я полечу у небо…
І заберу скорботи, тугу, біль собі,
А ти лишайся, ти живи – так треба!
За тебе я віддав життя у боротьбі.

Лиш зрідка ти поговори зі мною,
Піднявши очі й серце до небес,
А я махну тобі крилом-рукою
І понесу в чарівний світ чудес.

Я покажу земні безкрайнії простори,
Укутаю дбайливо хмаркою тебе.
Побачиш велич гір, глибоке синє море,
Впізнаєш в кожнім з них, безмежного Себе…

Блукаючи серед планет далеких, і зірок холодних,
Я оцінив яскраве світло сонця і його тепло…
Ти ж проживаєш диво-казку в чудесах природніх,
П’янких, стрімких, дзвінких, гучних – й моє колись воно було…

Цінуй і бережи те, що тобі залишив!
І не впускай у своє серце біль, образи, зло!
Життєве полотно яскраво й гідно виший,
І ПРОРОСТАЙ крізь камінь, сіючи навкруг добро!!!

04.05.2017 Вільна Птаха


Рецензии
Красиво,правда не уверен,что понял всё дословно) Но суть не меняется. Спасибо за стих Вильна Птаха) Можно узнать Ваше имя?
С уважением, Игорь Hiver.

Игорь Ивэ   26.05.2017 02:23     Заявить о нарушении
дуже вдячна за теплий відгук! Альона, приємно познайомитися!)

Вильна Птаха Едина   27.05.2017 23:24   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.