Мои слова - весенние цветы - укр

МОЇ СЛОВА — ВЕСНЯНІ КВІТИ

Поетичний переклад вірша Сергія Ясонова
“Любовь... Еще раз о философии любви”
http://www.stihi.ru/2017/03/31/12455

 ... Ні, не тому, що осінь знову
Проміж хатами заблукала,
Стискає серце – боляче мені,
Що наодинці слів любові
Сказав тобі, напевно, мало,
Прости мене. Даруй мені!   

Вчорашні хвилі суєти,
Де море билося, – зійшли
Янтарним блиском. Чуєш ти:
Мої слова – весняні квіти,
Яскравим сонечком пригріті,
На серці щиро розцвіли.
              (За Сергієм Ясоновим)

Мамі і К.К.
1.
Весною швидко танув сніг,
Сніжинки вже лягали струнко
На широчінь долонь моїх.
І рукавиці, що на гумках,

Здувала вихру круговерть.
Сховавшись в мамині коліна,
Як острівець, знайшов я твердь,
Що в світі є одна-єдина.

– Мене ти любиш? – я питав.
І так бажав від мами згоди!
Я був коханий син –  я знав,
Чутливий дуже від природи.

Я пам'ятаю кожен крок:
Струм почуттів, як річки в Волгу,
Злилися. Перший був виток:
Той перший клас тягнувся довго.

-2-
Манить життєва вишина.
Ах, ті конячки білогриві! ..
На них би сісти знов. Весна,
Той парк ... і пам'яті розливи.

Що збереглось в моїх грудях,
Що не захопить вполовину –
Любов ... Вона як стрижень, цвях,
Як вірні мамині коліна..

Любов, Душевність, Доброта ... –
Підносить нас ця трійка зроду
Високо в небо неспроста,
І це не просто насолода.

-3-
Любов ... Її спритні струмки
До гирла через перешкоди
Несуть від джерела ріки
Всі почуття, як світлі води.

Весняний паводок в душі.
Верх потягу, чуття відрада.
На емоційнім віражі
Я, як колись, віддати радий

Свою любов. Серед весни
Дощами щедро опадають
Мої слова – в снігу вони
Як перші квіточки, зростають...