Плине час.
На долонях – листя,
і журба, і печаль колишня,
тиха радість мов клекіт бою,
і розлука, туга за тобою.
Нові зустрічі і світанки,
і обійми, і сміх до ранку.
І шляхи, і до прадідів вежа,
і усміхнений місяць, лежа-
чи сміється,
чи каже – мовчи,
кожен подих – то шлях причин.
лиш дивися як зорі сяють.
через час, і тебе сягають,
через відстань і плинність буття,
через те, що не може життя,
осягнути,
тим пак, осіяти,
чи забути,
чи вітром розсіяти,
як буденність. І світлий доторк,
що блукає у рік за роком,
павутинням усіх доріг,
що знаходив, і що зберіг.
Плине час,
залишає листя,
повертається небуття.
І любов, і печаль колишня,
і новою сторінкой
життя.
Плине час. На долонях листя
© Copyright: Ан Под, 2017
Свидетельство о публикации №117050401695
Свидетельство о публикации №117050401695
Рецензии