Байдуже... Елена Касьян

Перевод с украинского



 Байдуже... Елена Касьян

http://www.stihi.ru/2016/06/08/5599



Оригінал:


...
Байдуже, хто мені скаже, що все скінчилося –
Злива, життя, кохання, слова та речі...
Аби вона на мене ось так дивилася
Кожного божого ранку, кожного вечора.


Дурневі бути щасливим – завжди є нагода.
Птаха співає, бо тим затуляє безодню.
Чим затулити так само тебе від негоди?
Хай не навіки, а хоч би на мить, на сьогодні.


Адже нічого немає, крім того, що маємо –
Злива, кохання, життя... Молоде та зелене
Літо пульсує у скронях: безсмертя не вкраємо
Ані на трохи. По всьому лишись біля мене.


Байдуже, скільки збиралися хмари над дахом,
Навіть у мряці є віра, любов і надія.
Дерево випустить пагін – і тішиться птаха.
Стане на ніжки малеча – і серце радіє.


Час відпускає нас далі без болю і суму,
Як не впирайся, а вічність чекає на брамі.
Дай мені руку, вже грають невидимі сурми,
Небо торкається міста за маківки храмів.



   Перевод Инны Гавриловой

Мне безразличен уход,  что случится однажды –
Ливни пройдут,   как и жизнь,  и любовь: всё не вечно...
Только б осталась она,  улыбаясь мне так же,
Каждое божие утро и каждый мой вечер.

Пусть я дурак,  но мне в радость жить проще и легче.
Птица поёт,  заслоняясь от пропасти песней,
Чем мне тебя заслонить от того,  что не лечат?
Пусть не навек,  хоть на миг, чтоб сегодня быть вместе.

Ведь ничего не прибавить к тому,  что огромно –
Ливни и жизнь, и любовь...мир расцвечен цветами.
Лето пульсирует жилкой в висках неуёмно,
Кажется,   вечно  бессмертье  останется с нами.

Мне безразлично,  что тучи сгущаются комом,
Верю,  пробьется сквозь них луч надежды,  любови.
Дерево выпустит ветвь  –  станет пташечке домом,
Встанет на ножки малыш  –  вскинет радостно брови.

Время отпустит и нас вдаль без боли,  не грубо,
Как ни крутись,  а твой час ждет тебя у порога.
Дай же мне руку...играют божественно трубы,
Небо спустилось на маковки храмов дорогой.

   03.05.2017г.