Очі горять. Втома злітає.
Я ковтаю нахабно життя.
Всесвіт щасливих завжди вітає.
Небо примхливе. Але - укриття.
Світяться очі. Їм хмизу не треба.
Вони - хвороба щирих людей.
Невиліковна. Але - потреба.
Для рідних, коханих, теплих грудей.
Там серце б'ється. Ніхто не знає,
Яке відчуття породжує знов.
Очі горять. Втома злітає.
Від рідних, коханих і теплих розмов.
Люблячи зброю - життя вбиваєм.
Бажання також народжує страх.
Люблячи світ - за нього вмираєм.
І розтаєм у теплих вітрах.
______________________
© R. Tserkovnyy, 2017
Очi горять
© Copyright: Руслан Церковный, 2017
Свидетельство о публикации №117050209250
Свидетельство о публикации №117050209250
Рецензии