Та я, та мовби вітер той,
Що заблокував серед домів .
Я чую спів, тужливий строй
Моїх зажурливих братів.
Ти чуєш брате! Вільний птах!
Ширяєш небом... крила маєш,
А нас тримає в'язнем дах...
Ми мовчимо а ти волаєш.
Злітайте браття! Де ж ті крила?
Набиті пір'ям подушки,
І голова вже посивіла
Та замість крил,... важкі мішки.
Лишень думки ще крила мають.
Нема кордону для думок,
Що поміж хмар,мов птах, ширяють
Тягнучи мрії з тих кісток.
І вже не вітер...подих долі
Шепоче щось незрозуміле.
Що я застиг. Не бачу волі.
Без волі щастя... не щасливе.
Та тільки воля не товар,
Не крам,... в забутому куткі.
Вона без крил... з-за ваших чвар,
Чомусь без крил, а лиш в багні.
Без крил
© Copyright: Александр Бирзула, 2017
Свидетельство о публикации №117050208129
Свидетельство о публикации №117050208129
Рецензии