У бузковій купелі купаюся,
ніжності й любові набираюся.
Ми - жінки, на весну схожі,
на її мовчазну красу.
Дарує вона нам свою Віру ,
Надію та Любов,
радість бузкову вічну знову і знову.
Ніби зіроньки,
її цвітіння наряд.
Несе бузковий азарт любові,
після дивовижного
зимового сну.
В її честь дзюрчать струмочки,
пробуджують горду красу.
Для смутку немає причин,
першими каплями зроблено почин.
Мережево бузкової краси,
жене печаль минулого, полохливого,
вдихаю аромат цієї зливи щасливої.
У бузковiй купeлi...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2017
Свидетельство о публикации №117050204076
Свидетельство о публикации №117050204076
Рецензии