Ти зваблюєш мене вродлива суко
Терзаючи очима в тишині
Поволі рвеш шматками, підла муко!
Наказуючи дерти звірині
Нехай краса твоя зухвала
Оголить на війну мечі.
Пастки мені підготувала
Тобі пасує полювання уночі.
Приймаю виклик лярво мудра
І вже тенета здроблюють кістки
Бліда на тобі лицимірства пудра
Рум’янець пристрасті ховає в закутки
Не вартувало би тобі нещасний
Вступати в бій не знаючи мети
Тепер вже не очільник п’єдесталу
Бо я тебе штовхнула з висоти.
А те що прийняв ти за пристрасті рум’янець
Була лиш тінь твоєї слабини
Не полководець, а звичайний самозванець
Без війська, сил і глибини
Лярва
© Copyright: Несаим, 2017
Свидетельство о публикации №117050203284
Свидетельство о публикации №117050203284
Рецензии