У шафі старенькій, у ріднім селі,
Мої залишились світлини дівочі.
І на пошарпаній від давності стіні,
Старий годинник вже не б’є щоночі.
Від кроків заскрипіла половиця,
І перед хатою стоять зажурено ставки.
На подвір'ї рясно вродила шовковиця,
І з яблунь стиглі падають плоди…
Вже з плином літ хатина похилилась,
І зачекались на господарів сади.
Гніздечку рідному низесенько вклонилась,
Як жаль, що не стрічають вже батьки.
Тепер їх дім далеко за межею,
Де захід сонця полем майорить.
Несу до ніг батьків я зірвану лілею,
І з ними довго – довго буду говорить…
У шафi старенькiй, у рiднiм селi
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2017
Свидетельство о публикации №117050102929
Свидетельство о публикации №117050102929
Рецензии
