Ти колись пригадаeш цей ранок
І себе в гарячковому сказі…
В час, коли твоя сила зів’яне,
Ти захочеш Любові, не зваби…
Ти колись пригадаєш цей стогін
Крон палаючих, розпач і зойки…
Ти молитимеш про допомогу…
Ти згадаєш, як вийшов з утроби…
Ти колись пригадаєш це листя,
Що востаннє вогню шелестіло…
Буде мить, що болючістю зблисне
На свавіллям поморщенім тілі…
Ти колись пригадаєш цей ранок…
30.04.2017
Свидетельство о публикации №117050110761