Хочеться жiнку

Хочеться жінку. Тиху, спокійну і добру,
а не з таких, що сичать, немов кобри.
Лише з таких, що не мають ні грама лукавства
і щоб пристойна до непристойності. Рабства
хотіла б. Дбайлива завжди. Марнославства
нітрохи. Охайна, красуня і вміло кохається,
щоб знала, коли і о котрій футбол починається,
щоб шила і прала, і готувала й від мене чманіла,
і ненавиділа щоби сусіда-грузина й Кіркорова Філа.
Хочеться жінку-прибор, що ніяк не ламається,
щоб два в одному - кухарка і прибиральниця.
З відрами щоби - морозами, спеками, зливами -
пиво у в хату з найменшого приводу.
І щоб бурчання їй було невідомо,
щоб наказав, і зробила. Металась болідом би.
А коли в постіль - вогонь і безумство,
помісь Емануель і Везувію. Пусто
щоб крові не пила, любила  рибалку...
Ай! Що за мода лупити по морді качалкою?
Підлогу домию й лечу в магазин ураганом я.
Все виперу, висушу… Тільки не гавкай, коханая!