Пам'яті загиблого солдата
(Василя Ніжинського,з Уманівщини)
О Боже, Боже,як це пережити?
Був чоловік, та вже його нема...
Пішов, щоб Україну захистити,
Життя своє віддав не задарма!
І сльози на очах...йому б ще жити,
І рученята цілувать малі,
Пішов відважно ворога громити,
Що смерть посіяв на його землі.
Хай пам‘ять вже ніколи не згасає,
Не полишає наших душ, сердець.
Такі як він, ту злу орду здолають
Щоб ворога розбити нанівець!
Памятi загиблого солдата
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2017
Свидетельство о публикации №117042909310
Свидетельство о публикации №117042909310
Рецензии