Вставай Україно, пом’яни свого сина,
Та матір його пожалій...
Її він надія, єдина дитина —
Був радістю, до цих подій.
Загинув... Прощання... Боже Всесильний,
Ти матір від сліз захисти,
Хоронить вона єдиного сина,
Немає вже більше біди...
Приходять страшні похоронки,
Їх стільки уже за ці дні...
Країну свою від варварів орків
Сини захищають в борні.
І мамині очі навіть не мають
В своїх вже зінницях сльози.
Її ж то сини тепер помирають,
Щоб діти їх вільні були.
Країно моя, захисти свого сина,
Прийшов він в світ не для війни.
А щоб врожаї збирати невпинно,
Що їх закладають з весни.
Вставай УкраIно
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2017
Свидетельство о публикации №117042909246
Свидетельство о публикации №117042909246
Рецензии