Лина Костенко. Самый обычный миг...

Самый обычный миг. Обычный дом с трубою.
На росах и дождях настояна сирень.
Это мгновенье завтра сохранится памятью,
А послезавтра - исчезнет словно тень.
 
Через полжизни, когда ты уж измотанный,
Тот нереальный миг - как сон садов  промеж!
И эти тишина, окно, взгляд зачарованный,
и даже прошуршавший в листве ёж.

Оригинал:

Звичайна собі мить…

Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
а післязавтра - казкою казок.

А через півжиття, коли ти вже здорожений,
ця нереальна мить - як сон серед садів!
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений,
і навіть той їжак, що в листі шарудів.


Рецензии