Любов і біль - на шальці терезів,
А у вікні - маленький клаптик неба...
Під спів вітрів мій сум протверезів,
Я більше вже не згадую про тебе...
Не згадую...і не шукаю рим,
"Похміллями" не мучуся з просоння...
Твоє кохання - кольоровий дим,
Надумане в часи мого безсоння...
Як і раніше я пишу вірші,
Та бачу світ у зовсім іншій гамі...
І склавши в ціле клаптики душі,
Я стала не любити оригамі...
Я стала не любити цифру "три"...
До всього...ще тобі зізнатись мушу,
(бо хочу, щоб ти знав), що не вітри,
А ТИ зухвало вирвав мою душу...
Я бiльше вже не згадую про тебе...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2017
Свидетельство о публикации №117042808662
Свидетельство о публикации №117042808662
Рецензии