Возле леса ожидала

Біля лісу, біля ставу,
Де шумує водограй,
Я тебе всю ніч чекала,
Заклинала: покохай!
    Чом, чом, мій дружок,
    Заблукав серед стежок?
    Чом, чом, не прийшов –
    Іншу, мабуть, ти знайшов!


Чаклувала біля ставу,
Щоб ти мене покохав.
Готувала тобі страву
Приворотну з диких трав.
    Чом, чом, мій дружок,
    Заблукав серед стежок?
    Чом, чом, не прийшов –
    Іншу, мабуть, ти знайшов!


Ворожила біля ставу:
Покохаєш ти, чи ні.
І тебе знов заклинала:
Віддай серденько мені!
    Чом, чом, мій дружок,
    Заблукав серед стежок?
    Чом, чом, не прийшов –
    Іншу, мабуть, ти знайшов!

Сумувала біля ставу
Я до ранку цілу ніч.
Вранці серденько - ох! – впало:
Він не прийде, клич-не-клич!
    Хай, хай мій дружок
    Заблука серед стежок,
    Хай, хай – не впаду,
    Собі іншого знайду!


Рецензии